Дивина та й годі. Сьогодні мене вкотре вже вирішили потурбувати занадто жалісливі й надмірно добросердні громадяни, у яких мало не серце кров'ю обливається від усього того лиходійства, та кричущої несправедливості, що панують нині всюди. Якщо прислухатися, то у цілому вони нібито кажуть начебто цілком розумні речі навіть, що людям доброї волі слід об'єднуватися і триматися разом, аби всіляко допомагати один одному, адже один у полі не воїн й виживати наразі стало вкрай непросто. Мовляв цей світ, що ув'яз у людських пороках, постійно намагається підкинути зненацька купу проблем. Котрі будеш змушений вирішувати, та гаяти час... Тільки от знаєте що? Все це вірно, звісно, але є тут, як це зазвичай і буває, один нюанс! Як це не дивно, але добродії ці виявилися якимось сектантами, що намагались таким ось чином долучити мене до своїх лав.
No comments:
Post a Comment